Світлана Пузіна
Дай перепочити без напруги.
Станеш в ритмі зміни вартовим,
вірним слухачем у тиші туги,
у тенетах морів вольовим.
Рідним, співчуваючим, ласкавим,
обіймаючим за плечі біль.
Станеться знеболювача вправа
у заглибленні в святу купіль.
Дай відчути радість заземління
від омріяних в хмаринках дій.
Не порожній притяг розуміння
пильним оком - в супровід подій.
Взяти всі висоти з післясмаком
гострих почуттів - крутий екстрим.
Не одним висловлюватись знаком,
ДЕНЬ ЩАСЛИВИЙ, ти заходь у дім!
Будемо собі ми чаювати
із смаколиками битий час.
ВдАлося життя підрихтувати,
вогник ЩАСТЯ, рідний мій, не згас.
У середині мене панує,
обіймає знов теплом кумир,
не вщухає, та не вередує
гнОтиком іскристим в рівномір.
Дух перевести мій без напруги,
без негоди дав ЩАСЛИВИЙ ДЕНЬ.
Та зафіксувати білу смугу,
в домі, де багато ще знамень.
*гнОтик - фитилёк
01.06.2026
Дай перепочити без напруги...
© Copyright: Светлана Пузина, 2026
Свидетельство о публикации №126060907772
Свидетельство о публикации №126060907772
Рецензии
