Я іду по степу, сонце сяє,
Ще не висохли ранкові роси,
Хвилями ковила з вітром грає,
Розпушивши свої сиві коси.
Поряд червень йде за руку з літом,
На краю річкової долини
Запишався весь рожевим цвітом,
Пахощами сіє кущ шипшини.
Навкруги, куди не глянь, красиво,
Квіти зірками в смарагді сяють,
Літнє, степове, барвисте диво,
Ще метелики над ним кружляють.
Серцем я в природу поринаю,
Йду повільно цим безмежним степом,
Насолоджуюсь, відпочиваю
Під блакитним, безхмаринним небом...
Степом
© Copyright: Валентина Шакула, 2026
Свидетельство о публикации №126060805767
Свидетельство о публикации №126060805767
Рецензии