Мати сорочок не вишивала.
Чорне та червоне не сплела.
Мати неможливого чекала.
Майже до ста літ так дожила.
А роки — ідуть самі по собі.
А роки — біжать, повзуть, пливуть.
Хтось — із зовні, хтось — уже в утробі
не втрачає існування суть.
Куплю вишиванки сину й дочці,
Хоч колись і хрестиками шив...
Не ходив у вишитій сорочці,
та червоне з чорним пережив...
Мати сорочок не вишивала
© Copyright: Миклош Форма, 2026
Свидетельство о публикации №126060700851
Свидетельство о публикации №126060700851
Рецензии