Зневiра не вiроломна,
так проща мені тавро.
Такої нема нагоди
віддати назад ребро.
Зневіра не віроломна,
а виріб життя без сил.
Біда від люби потомна,
як вітру нема вітрил.
Плакуча верба - розлука,
роняє покров в затон.
Осокою пахне лука,
а Яна ведуть в полон.
Я вірю, міцні кайдани
розріже осики лист,
і Яну загоять рани
корали моїх намист.
світлина: Anto - Carte. La Petite f;e.
Свидетельство о публикации №126060704852
