Дивлюсь на небо: цей світанок – свято,
Мій день новий – це спокій і крило.
У ньому світла, квітів так багато,
Жадана тиша і святе тепло.
Ласкаве сонце ллється на повіки
І осяває росяні шляхи,
На денці літа зріють сни та мрії,
А я сміюсь, відлякую страхи.
Смакую спогад, начебто цукерку,
«Усе так просто!», – я шепчу зіркам.
Живу сьогодні, ніби вперше, серцем
І цей момент нікому не віддам!
Я п'ю цей день, немовби чай гарячий,
Промінчик сонця лагідно ловлю,
Я знаю, час сьогодні – не найкращий,
Та я живу, і мрію, і творю.
Зі мною літо – тепле, соковите,
Величне море, синій небокрай.
Глибокий слід лишає пережите,
А я прошу життя: “Не відлітай!..”
Новий день
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126060606458
Свидетельство о публикации №126060606458
Рецензии
