Письмо в 1978 год

Тридцять шість літ-давно б вже були внуки,
а,може,й правнуків приніс би нам лелека,
якби тоді підзалетіла ти від скуки.
Якби не була практиканткою з аптеки...

То був би жах,то був би жах в квадраті,
у кубі чи у ступені четвертому.
Якби я в вісімнадцять років став жонатим,
якби я став тоді твоєю жертвою...

Я уявляю комсомольські збори:
як з задоволенням мене б пісочила
та сіра мишка,що була у нас комсоргом-
розумниця така,що й п'яний не захоче.

І я не захотів-ні п'яним,ні тверезим
(хоч в першій ролі я бував тоді частіше).
Тому на зборах та б'юро я б був розтерзаним
і з чимось малоапетитним змішаним...

Змішали,розтерзаним б показово
і придавили б остаточно протоколом-
або бери грішок на себе колективний терміново,
одружуйся,або геть з вузу й комсомолу.

Чому,спитаєте,грішок той колективний?
Бо це була епоха соцзмагань,взаємодопомоги:
не тільки в справах виробничо-продуктивних,
а й тих,де розставляють ноги-наставляють роги...

Травень 2014 р.