Морська балада

Скотилася крапля і впала додолу,
мов промінь сонця, що заграв у бризках.
Розливалися танці навколо кораблів,
а я стояла самотньо, мов журавлі сумні.

Дивилася навкруги — туди, за небокрай,
де починалася течія часу.
Нагадай мені — чи це була моя воля,
що тихо й непомітно оселилася в долі

Кораблі й хмари, той морський бриз,
вітер лагідний, не ревучий,
ніби шепотів мені:
«Будеш ти зі мною, любове моя…»
                Л.С. 05.06.2026
..................................
Morska balada:

Skutalela se kapka a padla k zemi,
jako paprsek slunce, co se rozehral v morsky tristi.
Kolem lodi se rozpoutal tanec,
ale ja stala osamela, jako smutni jerabi.

Dival a jsem se kolem sebe — tam, za obzor,
kde zacinal plynout cas.
Pripomen mi — byla to m; vlastni vule,
kter; se tise a nenapadne usadila v mem osudu?

Lodi a mraky, ten morsky briz,
vitr vlidny, nezkroceny,
jako by mi szeptal:
„Stan se mou laskou, laska ma…“

L.S. 05.06.2026