Бути жiнкою

Як дивовижно бути просто жінкою
(У кожнім віці — неповторна мить!)
Найперш – дівчатком, сонячною бджілкою,
Що в бантиках по класиках біжить.

У юності – закоханою й ніжною
Бентежити вродливістю серця,
Для когось бути казкою утішною,
Якій нема початку і кінця.

А згодом  стати  жінкою, коханою,
В чиїх очах тримається весь світ,
І завжди залишатися жаданою,
Немов весняний чародійний цвіт.

Яке це щастя – раптом стати мамою!
Почути перше слово, перший сміх,
Втішатись атмосферою домашньою,
Дитятко берегти від бід усіх.

Минають дні, і статус знов міняється:
Свекруха, теща, чи невістка ти...
Та головне –  не те, ким ти  вважаєшся,
А скільки в серці втіх і теплоти.

І ось уже онуки поруч граються,
Дарують променистий світлий рай.
У лагідних очах літа вертаються,
А щастя струменіє через край.

І неважливо, як ти називаєшся,
Які звертання випало нести,
Суттєве лиш одне – приємне ставлення,
А ще в любові жити і цвісти!