Згадую кохання наче сон
квітували дні бузкові пишні,
як серця співали в унісон,
навесні,як розквітали вишні.
Під вікном пісні тобі співав
на концертній граючи гітарі,
як букети квітів дарував,
так хотілось бути вдвох у парі.
Як в гаю співали солов'ї,
спогади поринули в минуле
поцілунки вогняні її,
як бар'єр кохання перетнули.
Довгі вії ніжно цілував
обійнявши стан стрункий дівочий,
травень нам любов подарував
мить згадав,коли благала"хочу".
Тільки щось шептало:"Не цілуй",
бо не бути вам обом у парі,
і краси дівочої не псуй,
та"струна порвалась на гітарі...."
Згадую обох нас поміж трав,
мить кохання зовнішність малюю,
я про це не раз пожалкував,
та за нею і тепер жалкую.
Нині знову згадую той час,
як в гаю співала пташка рання
поміж трав закоханих двох нас,
де своє ми втратили кохання.
червень 2026
О.Чубенко-Карпусь
Про со кохання
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126060502551
Свидетельство о публикации №126060502551
Рецензии