Мамусю моя, дорогенька!
Горобчик малесенький, пташко!
Якби ж-то ти знала, рідненька,
Як жити у світі цім тяжко.
Немає розради й любові,
Немає ні ласки, ні щастя.
Немає простої розмови...
Є-бомби, тривоги, нещастя.
Пожежі є, вбивства, знущання.
Є діточок смерті невинних.
Є вічне з синочком прощання
І дзвін віковічний, старинний.
Я так за тобою скучаю!
До тебе б хоч раз притулитись.
Пройтись би з тобою по гаю,
Водиці з криниці напитись.
А потім під вишнею разом:
Я- з книжкою, ти - із в'язанням.
А ось і сестричка йде садом-
Закінчилось в школі навчання.
А роки летіли... Летіли...
Розтанули в небі хмарками.
Ми- діти- давно постаріли...
Та й досі ще хочем "до мами".
************
Мамочка дуже любила пташок,
особливо горобчиків.
04 06.26.
Мамусю моя, дорогенька...
© Copyright: Лариса Геращенко, 2026
Свидетельство о публикации №126060407681
Свидетельство о публикации №126060407681
Рецензии
Светлая память Вашей мамочке!
Трогательные стихи! Спасибо!
Лариса Евмина 24.09.2026 23:52 • Заявить о нарушении
Трогательные стихи! Спасибо!
Лариса Евмина 24.09.2026 23:52 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.