Прокинутися хочу у дитинстві,
Де всі живі і вічно молоді
І всі шляхи попереду - тоді
Щасливим буду в цьому триєдинстві.
Та, живучи в сьогоднішньому свинстві,
Знаходячи щось сиве в бороді,
Дивуючись життя швидкій ході,
Ловлю себе до нього у презирстві.
Усе так пронеслося швидкоплинно
І збільшується рух життя невпинно,
Здається - вчора, а уже - давно.
І, втомлений, впаде на землю сокіл,
А розчарований і марний сірий попіл
Спокійно ляже на ворсклянське дно.
Л тн й медальйон
© Copyright: Сергей Шевченко 15, 2026
Свидетельство о публикации №126060404422
Свидетельство о публикации №126060404422
Рецензии