Знов прошу до Небес простягнувши долоні,
бо не пишуться вже ні вірші,ні пісні,
перед Богом стояв у прохальнім поклоні
і вчував за вікном зливи краплі рясні.
В час нічний гуркотіли ракети і дрони,
а від вибухів їх аж хиталась земля,
не кричали чомусь ні сичі,ні ворони
просто шквалу потік линув десь за поля.
Тільки прикро,що гинуть дорослі і діти
вже до дна дістає України баркас,
чом не хочете ви одного зрозуміти,
що сьогодні усіх підло знищують нас?
Павутиння жалю обплело сумом душу
хтось пішов під вікном у широкім плащі
про журбу і печаль Вам признатися мушу,
що на скронях моїх від бентеги дощі.
червень 2026
О.Чубенко-Карпусь
Сум в йни
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2026
Свидетельство о публикации №126060403086
Свидетельство о публикации №126060403086
Рецензии