Знов крокую по Брюселю,
Хоч богато тут щурів;
Та щукаю там оселю,
Тільки свОїх Пращурів
Бачив, пісяє як хлопчик
Тільки дуже він малИй;
Вільний сам, а не холопчик,
Наче Тая Повалій
На трамваї під землею;
Прокотився, я, братИ;
Потім вийшов на алею,
Та усім закрив роти
* * *
РОТИ
© Copyright: Владимир Тенигин, 2026
Свидетельство о публикации №126060301771
Свидетельство о публикации №126060301771
Рецензии