Нічні птахи кричать, як хворі люди.
Кричать од болю і жалю всю ніч.
Мов думають про те, що далі буде
із тими, з ким літалось пліч-о-пліч.
Із тими, хто залишиться самотнім,
і хто знайде політ з новим крилом.
Кричать — немов не хочуть у безодню
життя і ночі — бідам всім на зло.
А крик людський вночі іще страшніший,
ніж будь-якого птаха крик нічний...
Бо люди — не птахи, бо люди — грішні,
і бачать непташині сни страшні...
Нiчнi птахи кричать, як хворi люди
© Copyright: Миклош Форма, 2026
Свидетельство о публикации №126060200724
Свидетельство о публикации №126060200724
Рецензии
Нельзя пройти мимо этих строк..
Воны пекучи,мов билый цукор..
Та болючи,мов любов.
Прекрасная поэзия,поэзия живого,всё чувствуещего сердца.
Завидую вам,Поэт,с таким то сердцем жить красиво можно,но...больно.
С огромным уважением,Нина.
Нина Димовская 03.06.2026 11:25 • Заявить о нарушении
Воны пекучи,мов билый цукор..
Та болючи,мов любов.
Прекрасная поэзия,поэзия живого,всё чувствуещего сердца.
Завидую вам,Поэт,с таким то сердцем жить красиво можно,но...больно.
С огромным уважением,Нина.
Нина Димовская 03.06.2026 11:25 • Заявить о нарушении