Сонце підіймає спечний перст,
Барви підбирає філігранно,
Ллє повсюди свій янтарний мед,
Свіжим пригощаючи світанком.
Буду пити літо, як вино,
Ласку смакувати, як малину,
Щоб зігрілось все моє єство,
Спробувало щастя хоч краплину.
Я зварю такий шикарний джем,
По стежках ходитиму босоніж.
В серці заглушу пекучий щем,
Смутку прошепчу рішуче: “Годі!”
В ніжних оксамитах млосних трав
Я знайду загублені надії,
Залишу у віршах теплу яв,
Миті запашної ейфорії.
Буду пити лiто
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126060204145
Свидетельство о публикации №126060204145
Рецензии