Море заграв
Червоне море макових заграв,
І ми у нім — немов єдина суша.
Спинися, час! Ти так багато вкрав,
Але не зміг забрати нашу душу.
Твій силует у променях заріч,
Моя любов — у сукні із шовками.
Минає день, і підступає ніч,
Та цей вогонь залишиться із нами.
Ці маки — спалах згаслих літ і днів,
Пелюстки їхні — як хвилини долі.
Я так давно цього тепла хотів,
Щоб лікувати серце від недолі.
Нехай годинник свій прискорить біг,
І осипає час червоні квіти —
Ти мій причал серед усіх доріг,
В якім є сенс і жити, і любити.
Море заграв
© Copyright: Кударенко Елена, 2026
Свидетельство о публикации №126060108774
Свидетельство о публикации №126060108774
Рецензии
