Коли ти потрiбна
Він шлях твій укриє теплом від завій.
Для нього дорожчі за золото сльози,
Що б'ються у тихій долоні твоїй.
Не треба боротись, мов пташка об скелі,
Чи ждати у парку сухого листа.
Він ріки поверне, розбудить джерела,
Щоб знов зацвіли твої ніжні вуста.
Для нього ти — небо, і сонце, і тиша,
Твій погляд дорожчий за шелест дібров.
Він змиє минуле, як дощ, що колише
Траву, де надію лишила любов.
Тому не тримай, якщо холодом віє,
Не клич у пустелю зів'яле тепло…
Коли ти потрібна — він шторм пересилить,
Щоб серце твоє, наче сад, зацвіло.
Свидетельство о публикации №126053103042