Коли ти потрібна — затихнуть всі грози,
Він шлях твій укриє теплом від завій.
Для нього дорожчі за золото сльози,
Що б'ються у тихій долоні твоїй.
Він шарфом укутає плечі тремтячі,
Коли закружляє листва уночі...
Тобі вже не треба ховати свій розпач
І потай в кишені стискати ключі.
Для нього ти — тиша і світло вечірнє,
Кроки в коридорі дорожчі за все.
Він змиє минуле, як дощ, що осіннє
Обличчя у вікнах до світла несе.
Тому не тримай, якщо холодом віє,
Не клич у пустелю зів'яле тепло…
Коли ти потрібна — він шторм пересилить,
Щоб серце твоє, наче сад, зацвіло.
Тиха долоня
© Copyright: Кударенко Елена, 2026
Свидетельство о публикации №126053103042
Свидетельство о публикации №126053103042
Рецензии