Iде караван по пустелi
В ніч вітер ховає сліди…
І зорі гойдає пустії
у небі, мов в нетрях води…
Ні ночі, ні дня, ні турбот –
лиш думки холодний віраж
його за собою веде
крізь спеку, вітри та міраж.
І довго, і тужно розносить
пісок застояний дзвін…
Про щось сумує, чогось просить
верблюдів січених стогін…
Ні ночі, ні дня, ні турбот –
лиш думки холодний віраж
його за собою веде
крізь спеку, піски та міраж.
У далину, відчужено й суворо,
сліпий караванник іде…
Та світло, несказанне і прозоре,
до дальньої мети його веде!
Ні ночі, ні дня, ні турбот –
лиш думки холодний віраж
його за собою веде
крізь спеку, самум та міраж.
* * *
Аудіо-версія (пісня): https://www.youtube.com/watch?v=ObLFKdCUvsA
Свидетельство о публикации №126053006032
Виталий Линкевич 31.05.2026 22:04 Заявить о нарушении