Іде караван по пустелі —
Та вітер стирає сліди…
І зорі гойдає пустії
Він в небі, мов в нетрях води…
Ні ночі, ні дня, ні турбот —
Лиш думки холодний віраж
Його за собою веде
Крізь спеку, самум та міраж…
І довго, і тужно розносить
Пісок — застояний дзвін.
Про щось сумує, чогось просить
Верблюдів січених стогін.
Ні ночі, ні дня, ні турбот —
Лиш думки холодний віраж
Його за собою веде
Крізь спеку, піски та міраж…
У далину, відчужено й суворо,
Сліпий караванник блука…
І несказанне світло й`ому
шляхи до мети простира.
Ні ночі, ні дня, ні турбот —
Лиш думки холодний віраж
Його за собою веде
Крізь спеку, вітри та міраж!
Його за собою веде
Крізь спеку, самум та міраж.
-----
Аудіо (пісня): http://www.youtube.com/watch?v=y-kc4aS8Vf4
Iде караван по пустелi...
© Copyright: Виталий Линкевич, 2026
Свидетельство о публикации №126053006032
Свидетельство о публикации №126053006032
Рецензии
Аудіо (пісня): http://www.youtube.com/watch?v=y-kc4aS8Vf4
Виталий Линкевич 31.05.2026 22:04 • Заявить о нарушении
Виталий Линкевич 31.05.2026 22:04 • Заявить о нарушении
