Є у віршів вік. Характер. Вдача.
Є у віршів навіть сивина.
Вірші, як і люди, часом — плачуть,
часом — просять в запалі вина.
Іноді вірш янгольський раптово
грішним видається читачу.
Той — старий — новим здається знову.
Часом вірш регоче досхочу.
Вірш славетний — справді — є вульгарним.
Часом вірш нап'ється і хамить.
Вірш-щасливчик — все життя є гарним.
Вірш нещасний проживе лиш мить.
Світлий вірш свариться з віршем темним.
Хтось життя живе одним віршем...
А буває вірш таким таємним,
що його — не всім... Одній — лише...
Е у вiршiв вiк. Характер. Вдача
© Copyright: Миклош Форма, 2026
Свидетельство о публикации №126052807315
Свидетельство о публикации №126052807315
Рецензии