Я пишу тобі листа...
Розпливаються рядочки...
Дорахую знов до ста,
І вдягнусь в нічну сорочку.
Загадала, що коли
Буду сто секунд сидіти,
Перед тим, як спать лягти,
То не постраждають діти...
Звісно, все це маячня
Та фантазії безглузді...
Думки кружать навмання...
З цих причин хизують друзі...
Прочитаєш там, вгорі,
Віднесеш листа до Бога.
Знову вітер захворів –
Нежить. Залива дороги...
Чи то вибух, чи то грім...
Перерахувала сотню.
Як дістав вже цей екстрім,
Світ летить немов в безодню...
І негода, і війна...
То гуде, а то гуркоче...
А пішло воно все на...
Спати хочу вже, Синочку!
Так набридло, у страху
У тривозі засинати...
Дощ танцює на даху,
Сни запрошує до хати...
27.05.2026 р.
Я пишу тобi листа...
© Copyright: Татиана Максимова, 2026
Свидетельство о публикации №126052806542
Свидетельство о публикации №126052806542
Рецензии
