Казка, ,Сады пани Влажинской, ,частина друга

Відчуваючи що усі дивляться на неї,стара дістала та відкрила свою сумку,і дістала з неї чорного кота,а на голові в нього була корона з каменями яка була з чистого золота,Степан аж зблід,такого багатства він ще не бачів.автобус продовжив рух,за розкладом,і проїжджаючи церкву увесь автобус перехрестився.Степан зрозумівши що нє спить,збирав думки до купи і підбираючи слова почав...Поважна.Як я можу до вас звертатись?Мене звуть Евдоха.То добре,пані Евдоха якого саме Дракона ви шукаєте?спитав Степан тримаючись під час руху автобуса бо водій Павло проїжджав ями.Я шукаю його і Евдоха протягнула Степану трикутну монєту,на гербу якого був зображений дуже схожий на нього людина.Перевернувши трикутну монету Степан побачив що їй номінальна вартість 10.000 рєнєнів,Вибачте,пані Евдоха,прогомонів збентежений Степан,в нас нема в обороті таких грошей,
Пані Евдоха посміхнулась і прошепотіла щоб почув тільки Степан..Я знаю...Чє для тебе,залиш собі,прийде час і ти будеш знати що з нею робити.І так вона розхвилювалась що заспівала,,ой полюбив коозак дівчинууу,алє щастя зорі вкрали... Алє чорний кіт їй перебив,щось на вушко прошепотів і вона сказала ,,ні Буччя,мабуть так звали того чорного кота,І кіт сам заліз,з посмішкою назад до сумки.Стількі позитиву пасажирам автобуса ще ніхто не дарив,тяжіла робота,яка починалась з ранку і до вечора.Хтось любовався котом,хтось пані Евдохою її співом та питаннями про дракона.пані Евдоха після слів кота щось задумалась і нє найшовши Дракона у відповіді Степана у голос  прийняла.рішення...вибачь синку..піду до коваля Самсонова підкую кота.
Автобус рухався за розкладом і пройдджаючі Микишину гору,на зупинці вона взявши під руку сумку вийшла.. перед цим тричі клацнула пальцями перед очями Степана,до зустрічі віходячі сказала Евдоха,гарного дня побажав Степан.
Тим часом кум Валентин готувався здати нічну зміну Степану,поки пані Влажинска спала,її хропіння проносились через її сади, конюшню,і її єлітний Мерседес,На кухні запахло жаренним,до роботи приступив особистий кухар пані Влажинской,із самого Парижу,що дєсь під Жмеренкой...