Мисяць по небу пливе
Хмаркам його не здогнати.
Дивишся на небо з любов’ю
І з її красою не хочеться розлучатись.
А скільки краси земної
Яку ми бачимо щодня
Та на неї не звертаємо уваги
І думаємо , що нам вона просто так дана.
Та нам задуматись потрібно
Чи ведемо ми з природою себе гідно.
І чому не придаємо їй більше уваги
Адже вона теж потребує уваги.
Тож давайте приділимо їй увагу,
Адже це зовсім для всіх не розваги.
Бо як відноситись до неї будемо ми,
Аж тоді ми зможемо називатися людьми.
25.05.2026
Свидетельство о публикации №126052703163
