Не дивуйтесь, незвичну розмову
Я оце розпочав недарма,
Бо у світі страшнішого слова,
Ніж оце слово - "пізно" - нема.
А для себе я вирішив, звісно -
Не самотність , чи смерть і війна,
Тож причини, я стверджую, дійсні.
І повірте, таких не одна.
Якщо пізно - не встиг обійняти,
Не сказав найдорожчі слова,
А кого навіть згоден прощати -
Не побачиш це також бува.
Знай, що пізно - це зАвжди назАвжди,
До зупину життя, до кінця.
Розуміння болючої правди
Мов лещата, стискає серця.
А приїзд до батьківської хати
Відкладав за наявністю справ,
Де тебе зачекалася мати,
А ти часу чи змоги не мав.
А приїхав - та запізно, пізно,
Тож себе вибачати зажди.
Тому замість побачення - тризна...
Адже пізно - завждИ назавждИ...
П зно
© Copyright: Анатолий Тарасовский, 2026
Свидетельство о публикации №126052702049
Свидетельство о публикации №126052702049
Рецензии