Поминальна Тро цька субота

Повинна жити в пам'яті любов
дітей опіка і ріднІ турбота,
до Храму я сьогодні знов прийшов,
бо Поминальна Троїцька субота.

Яка у Храмі Божа Благодать,
я про любов Господню і безкраю,
лише померлих душі тріпотять,
свідомості душею відчуваю.

Відчув інтуїтивно,дух парИть,
принаймні душі рідних не вмирають
хоч біль страждань в нутрі моїм горить ,
від нас уваги душі їх чекають.

Коли у Храм Господній я зайшов
свічки поставив і перехрестився,
тоді,як вже,як до вівтаря дійшов,
Всевишньому низесенько вклонився.


Душею Божу Силу відчував,
а за дітей благав Діву Марію
Владичиці ікону цілував,
щоб на постійний мир дала надію.

Покійним душам спокою бажав,
а ще прохав,щоб ноги не боліли,
дух ладана мені не заважав,
лиш ангели чув поряд шепотіли.

Я мами душу зберегти просив,
рідню всю не забув,і батька з братом,
чоло слізьми гіркими оросив,
а мідні дзвони бемкали набатом.

Вимолював Всесвітнього Царя
свій зір то підіймав,то обертався,
стояв неподалік від вівтаря,
та тільки рідних душ не дочекався.

травень 2026
О.Чубенко-Карпусь.