Відцвітає травень
Відцвітає травень, сяє неба просинь,
Літо посміхається з небес.
Сонце припікає, пахнуть сінокоси
Запахом містерій і чудес.
Кличе луг шовковий барвами веселки,
Десь у травах коники дзвенять.
В зелені мережив світяться сережки,
Ранки розливають благодать…
Вабить берег річки затишною тінню,
Річка виграє, мов диво-скло,
У гаях і луках світ радіє зіллю,
Всюди розсипаючи срібло.
Ось уже троянди ніжністю вітають,
Запахом заманює жасмин…
Зоряним намистом ночі зустрічають,
Серце завмирає від світлин.
Злива після спеки, наче порятунок,
Літо щедро дихає теплом.
Хор птахів лунає, ніби подарунок,
Літо розгортає нам крило…
Хочеться пірнути в ласку прохолоди,
В барви голубого джерела.
Сум і біль здолати в митях насолоди
І відчути радощі життя.
Вiдцвiтаe травень
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126052602302
Свидетельство о публикации №126052602302
Рецензии