Якби була
Мене в путі неправедна судьба,
Простішою – презирства мить пізнала б,
Образливі, пекучі відчуття…
Тендітну – стерли б у муку без жалю,
А про наївну мовили б: дурна!
Багату – вознесли б до п’єдесталу,
А бідну – оминули б, як сміття.
Була б слабкою, то батіг пізнала б,
Гнучкою – похилили б до землі.
Була б скупою, зграя заклювала б,
А щедру розділили б на гроші;*.
Та я для світу іншого відкрита,
Я є така, яку створив Господь!
Не гордовита, тиха, працьовита,
Від крові кров Його, від плоті плоть.
Нехай мене не судять підлі й грішні,
Хто на свій смак вимірює життя!
У мене є свій шлях, свої надії…
А судді?.. Що ж, хай судять. Я – стійка!
*Гріш (гроші;) – незначна, мізерна грошова сума, дрібна розмінна монета.
Свидетельство о публикации №126052602125