Думками повертаюся в дитинство,
Пригадую той влітку сонцєм повний день
Коли ми разом з братом дровенякой
Подорожували у ставку біля гребель.
Це було у містечку Кіяниця,
Що поруч з Сумами квітучими цвіло.
На сонці грала барвами водиця,
Й гарно нам усім було.
Це наша Україна –мати,
Вона у серці нашому живе.
Тепер лунають там лише гармати,
Й ворог танками йде
Я вірю—все повернеться, ще буде
Ставки, ліси, поля й луги.
З війни повернуться герої,
Й згинуть наші вороги.
Й зацвіте калина рясно,
Й відбудується життя людей,
Й залунає гучно гасло:
Героям Слава, Україна—наше все!
Нова Сiч
© Copyright: Борис Когатов, 2026
Свидетельство о публикации №126052507822
Свидетельство о публикации №126052507822
Рецензии