Про з рки

Коли, здалось, не вистачає сил,
Ну а душа застигла від знегоди,
Де білий світ для оптики приціл -
Знаходиться  спасіння для народу.

І знов звучать і пісні,  і  вірші,  -
Бодай  у цю у найстрашнішу пору  ,
Бо є таки цілителі душі -
Поети, музиканти і актори.

Що поряд,  а не послані з небес,
Вони живуть і дихають між нами,
Й пророчать про можливості чудес
Своїми елексирами  - піснями

І щоби між рядочками вірша
Під голоси літаючих шахедів
Відчути - стогне  римами душа
У кожного із бардів і поетів.

Аби тривоги звести нанівець,
Вони живуть віршами і піснями,
Гітарними  чи струнами сердець  -
Та звуками поріднюються  з нами...

Надалі, мов продовження  чудес,
Уходять несподівано,  до дати,
Аби зірками падати з небес...
Щоб кожен встиг бажання  загадати...


Рецензии