мов камiнь кинутий в колодязь
тону і думаю: судьба —
і образок, і випадковість,
і незбагненна ця люба;,
і просинання на світанку,
коли так близько, поряд ти,
і вилиск сонця наоста;нку
крізь товщ остиглої води...
Свидетельство о публикации №126052504581