Коли ми залишаeмось самi, або До iстин вищих

Коли ми залишаємось самі,
не сам на сам, а там, в душі, глибоко,
коли усе навколо видить око,
та стан душевний бачим тільки ми,

то пізнаєм себе ми саме так —
і тільки так, бо без підказок ззовні
ми сильні, ми в душі собою повні,
і живить нас святая простота,

яка лише і є наш справжній сенс...
І ця безмежна внутрішня свобода
завжди для нас божественного роду,
який до вищих істин нас знесе...


Рецензии