Казка, ,Сады пани Влажинской.. частина перша

Він так втомився,що в його новий ранок він нє зміг підняти очі на небо,він просто йшов,бо через кілька минут прийідє його автобус,якій знову повезе його на роботу, Стєпааан... кричала йому дружина Ганна,нє забудь зайти до моей тітки Фросі забєри кота Леопарда,бо зараз наша черга за ним доглядати,добре Ганночка!!у відповідь прокричав Степан...
І подивившись на годинник поспішив на свою зупинку.
Життя у селі дє він мешкав було тяжким бо уся робота була у місті і тому він кожного дня їздив у місто,дє працював у пані Влажинской у саду збираючи мусора котрий вона викидала у вікно коли в нєй було поганий настрій,доглядаючи за рослинами,за їй пуделем Вагравом якій тікав кожного ранку,та прибирав у конюшні.Пані Влажинска була дуже багата,мала Мерседес,17 конів і дуже багато чого,То так Степан був відповідальним,і нічого із речей,які нє належали би йому,ніколи не брав.Хоча йому дуже потрібні були гроші,на дрова взимку,і ще Степан обіцяв дружині Ганні погасити кредити за телевізор та холодильник.
Підходив час і промайнули в очах,усі забори у селі,Степан ішов повільно,алє кава в ньому нє давала спати державши очі так відкриті що він і до зупинки якось і дійшов.
На годиннику 5:20 ранку подивившись на годинник,і зіваючи промовив Степан до людєй на зупинці.То так,доброго ранку..привітали його люди які також як і він стояли у черзі на зупинці, зайнявши чергу Степан задумався..і його думку прерервав автобус,якій прийшов за розкладом,двері розчінились і всі за чергою заповнили міста.Їхати Степану до роботи десь 1годину,і він умастившись у кріслі біля вікна намагався відпочіть.
Тим часом Степана кум Валентин чэкав його на роботі щоб передати нічну зміну до рук Степана бо вони робили разом,алє Степан з ранку до ночі,а Валентин з ночі до ранку,бо пані Влажинска весь час щось було потрібно,то наснився поганий сон і треба покликати тлумачника,то прорвало трубу,то нє так усе робите..і увесь світ проти її.
Поворот за поворотом рухався автобус,від зупинки до зупинки,багато люду збираючи по справах,і ось дєсь біля магазину що був у центрі села до автобусу зайшла стара..ніхто не знав звідкіля вона бо всі знали один одного,її Степан бачів також у першє.
Вибачте,хриплим голосом прогомоніла стара підішовши до Степана,чи можу я ...Степан аж проснувся і нє довго думаючи звільнив для старої місце,Дуже Дякую посміхнувшись стара повільно зайняла місце Степана.Добрє подумав Степан і тримаючись за сусідскі крісла намагався поспати.Вібачь синку ти нє підскажиш мені? звернулась стара до Степана..Так..нєвдоволенно подумав алє нє подав виду Степан, Що саме ви шукаєте?натягнувши посмішку спросив Степан...Синок на якій зупинці живє Дракон? І увесь автобус замовк і повернуся до старої...