Знов у сірому тумані,
Бачу посмішку твою,
Очі ті що так дурманять,
І спокою не дають.
Погляд твій завжди ігривий,
Той що ранить до крові,
І на мить стаю щасливим,
І покорним до любві.
Хто ти дівчина загадка,
Я тебе не впізнаю,
Може ти є тільки згадка,
О которих я пою.
Може ти моє прокляття,
За отвергнуту любов,
Ну з'явись, благаю в платті,
Ну з'явись, благаю знов.
Щоб впізнав я твої очі,
Щоб впізнав твої уста,
Хто ж ти, ангел серед ночі,
Або падшая звезда.
А вона цього почуяв,
Заховалась в облаках,
Так іграючи, балує,
Манить пальцем з висока.
Знов у сірому тумані,
Бачу посмішку твою,
Очі ті що так дурманять,
І спокою не дають...
24.05.2026
У с рому туман...
© Copyright: Евгений Приазовский, 2026
Свидетельство о публикации №126052401894
Свидетельство о публикации №126052401894
Рецензии