Я в дзеркалі шукаю свій туман
Та крижану, німу, глибоку пустку.
Твоє кохання — ніжний автобан,
Де на шаленій швидкості — до хрусту.
Там ніч летить у фарах навісних,
І розбиває спокій на уламки.
Скажи, чому так холодно мені
В твоїй правдивості — немов у замку?
Ти так моєї сповіді хотів?
Тож забирай цей крик та слухай тишу.
Серед мільйонів спалених мостів
Я це кохання помирати лишу.
На склі лишився мій нічний відбиток,
Якого вранці не змива зоря.
Цей автобан — моїх надій надлиток,
Де я себе розтратила дарма.
Частоти немоти
© Copyright: Кударенко Елена, 2026
Свидетельство о публикации №126052304680
Свидетельство о публикации №126052304680
Рецензии
