Там, де б'ється життєвий пульс,
Оселився тупий цей біль.
Я до тебе вже не повернусь,
Не втечу нікуди звідсіль.
Ти забрала свій зверхній сміх,
Лишила мені судому.
Цей мій біль сильніший за всіх,
Я не потрібен нікому.
Він пульсує у тихій ночі,
Він дотла випалює вени.
Твої руки — гострі ножі,
Що затиснуті у рамени.
Стигне ніч, як тонкий кришталь,
Замерзає останній крик.
Залишилась одна печаль
Там, де пульс мій навіки зник.
Гострi нoжi
© Copyright: Кударенко Елена, 2026
Свидетельство о публикации №126052303663
Свидетельство о публикации №126052303663
Рецензии
