***

Мне пора уйти?
Остаться?
Утомился,
на полпути.
К одной,
к другой
возвращаться.
Под влиянием пурги.

Понял,зря писал.
Что горд собою,
в том упрям.
Сей синдром стокгольмский,
убиваю сам.

Тем открыл засовы.
Тем решил.
Вниз головою,
сойду
с выш`и.

Но смолкла.
Травы подняли -
спины.
Жизнь выходит -
из нор.
Досвистя напев,
улетучилась пурга.

Друг вторя,
межзвёздным силам
зарубежья.
Страданье обусловил.
Жизнью
вечною
поэта...


Рецензии