До спеки літньої зарано,
ще ледве-ледве тліє трут,
та подивіться, як тюльпани
із-під землі до неба пруть.
На пляжі в‘язи ще дрімають,
ждуть не діждуться теплоти.
Для квітів перешкод немає
із темряви до світла йти.
Хоч поруч холод океану,
протистоять вогким вітрам-
на волю ломляться тюльпани,
а значить, час й тобі настав.
Ти сіль морську не сип на ранку
і спогадів тих не буди,
вставай, прокинувшись ізранку,
до океану підійди.
І міряй кроками той простір,
що доля ще приберегла,
змири гординю - ти назовсім
в собі не видавив раба
всіх звичок давніх, зобов‘язань
і вірності у почуттях
до того, що, як мить, триває,
та довгим звуть усі життям.
Переклад з російської:
Семён Кац "Тюльпаны", Оригинал:http://stihi.ru/2026/04/19/787
Тюльпани
© Copyright: Елена Войнаровская, 2026
Свидетельство о публикации №126052205224
Свидетельство о публикации №126052205224
Рецензии