Мить щастя

Травневий сад, мов білий океан,
Де бджоли тчуть медову колискову,
А вітру трель, немов п’янкий дурман,
Вплітає пелюстки у дивну мову.

Народжується музика душі,
Поезія миттєвостей зринає!
Звучить натхненне серця попурі
І птахом щастя у світах витає…

У захваті душа у вись летить...
Життя цвіте і вабить кольорами!..
Це – Вічність, що малює щастя мить
Блаженством неба, співом над полями.


Рецензии