Ти пробач мене
балада
Ти пробач мене, Вчителю мій,
Ти – близький... і такий вже далекий.
На собі чую погляд я твій:
Принесли його з неба лелеки...
Ти говориш – Любов’ю твори –
З нею спи, прокидайся, єднайся
І ділися... не тлій, а гори –
Більш мовчи; також з радістю знайся.
Це немовби я чув вже колись...
Чи то Ненька твоїми вустами
ПромовлЯла: „Ти ж, синку мій, вчись –
Бо життя пізнається знаннями;
Самовідданість, честь бережи,
А брехню, лицемірство і зраду,
Як і підлість, – гонИ ще з межі
Й іншим всім щодо них, дай зараду.
А Душею полинь в небеса –
Вільнолюбний там простір витає.
Роздивися: яка там Краса
Неземна. Поспішай... все минає...”
То ж пробач мене, Вчителю мій,
Може, я ще барюсь, не встигаю...
І земнеє ще капає з вій
Та за Серце бере, не пускає...
В’ячеслав Шикалович
18.06.2004р. – 20.05.2026р.
Мелодія на слова пісні:
Ты пробач мэнэ баллада
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2026
Свидетельство о публикации №126052105055
Свидетельство о публикации №126052105055
Рецензии