Хто я така посеред ночі й слів,
Коли реальність тонка, наче нитка?
Я стільки магії забрала з снів,
Що сама стала як нічна відбитка.
З цієї я планети чи з чужої?
Немає знаку, відповіді, меж.
Коли мій зошит повниться душою,
То ти в мені нікого не знайдеш.
Це не вагання — просто сильна втома,
Коли віддала все до хрипоти.
І вись болить, бо в небі невідомо,
Де закінчилась я, й почався ти.
Світанок змив тумани й тіні згасли,
Лишилась тільки тиша і зоря.
Рядки безсмертні, ну а я, нещасна,
Шукаю в дзеркалі саму себе дарма.
Нiчна вiдбитка
© Copyright: Кударенко Елена, 2026
Свидетельство о публикации №126052007723
Свидетельство о публикации №126052007723
Рецензии
