Моя любов — противогазна леді,
вона танцює серед руїн,
у серці — вибухи, у руках — троянди,
а в очах — космічний бензин.
Вона сміється крізь фільтри й труби,
її подих — як грім уночі,
і я палаю, мов місто у бурі,
в обіймах її тиші й мечі.
Ми — апокаліптичні закохані,
на уламках світу будуєм мости,
і навіть смерть нам здається коханням,
бо протигаз не сховає пристрасті.
you will never understand
© Copyright: Руслан Трохнюк, 2026
Свидетельство о публикации №126052005367
Свидетельство о публикации №126052005367
Рецензии
