За течією плисти вже несила…
Не зваблює і смуга берегів,
де штучне все й, відтак, мені не миле…
Професія набридло й поготів.
Мені б на острів серед океану,
хоча б на місяць! Просто відпочить
від цих людисьок в;ялого дурману,
що вічність перетворює на мить…
Мені б дістатись синьої лагуни,
яку на жодній мапі не знайти…
Мені б до скель, одягнених у руни,
як древніх книг зачитані листи…
Мені б туди, де жити не на жилах…
Де час стирає простору печать…
За течією плисти вже несила…
Хоч проти теж стомився вигрібать.
Втома
© Copyright: Александр Ноцкий, 2026
Свидетельство о публикации №126051807517
Свидетельство о публикации №126051807517
Рецензии