про чекаю чеканячи
римованих смуг на пустому папері,
чекаю кінцівки довічної драми,
солодку, мов мрії, закуску вечері,
чекаю на цей поцілунок гарячий,
до першої крові, до крові парно;ї.
— Ти ким себе маєш, шановний піддя;чий?
Іу;дини губи відкриті. Готові
пустити піджи;ву для мертвого моря,
і дихання сморід вже чується поряд.
Свидетельство о публикации №126051606101