Мистецтво жити – це весну вдихати,
Без зайвих слів, без вічного “А ЩО?”,
Надію не втрачати і кохати,
У зоряне вдивляючись шатро.
Вбирати аромати віт квітучих,
Ранкову каву пити залюбки,
Не знати митей дійсності пекучих
І не просити Бога: “Захисти!”
В душі вчувати сплески ейфорії,
Ніколи не спускатися в нуар*,
Як теплий сон, впускати в серце мрії
І пити щастя, мов п’янкий нектар!
Поглянути на синє небо в чарах,
Метелику зрадіти, мов дитя!
Відкрити вікна! Хай казковий запах
Втішає тихим спокоєм життя!
*Нуар – атмосфера песимізму, недовіри, розчарування.
Мистецтво жити
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126051601629
Свидетельство о публикации №126051601629
Рецензии