З ювiлеем Мирославо Володимирiвно

На честь Дня народження одній чарівній пані

*****
1.
Не серед смаку літа, не серед зла зими,
Уперше народили дитинку восени…
Володя й Слава разом — щасливі до нестями,
Від шостого від жовтня вони вже тато й мама…
Малесенький дівчинці життя подарували,
А дівчинку назвали… як? Звісно — Мирослава…

2.
Дорослішати стала дівчинка на очах,
За парту вже на решті прийшов сідати час…
Навчалась десять років нешвидко та старанно,
Була спортивна завжди школярка Мирослава…
А потім закінчила Франківський інститут
Та стала педагогом — навчання то є труд…

3.
А ще є труд відносин, вже марила коханням,
На випускному курсі зустрілася з Іваном…
Ті почуття дівочі були хоч вперше — справжні,
Сім;єю стали швидко та впевнено — у травні…
Трьох діточок родили: доньку, а ще два сина:
Бог дарував Надію, Івана й Костянтина…

4.
Робота — дім — робота, кропіткість все життя,
Сама навчалась завжди й ділилася знанням…
Так, сорок сім, аж, років сумлінно працювала,
Співучій рідній мові всіх школярів навчала…
Труд вчителя — безцінний, то справа є велика,
То поклик серця справжній, омріяний навіки…

5.
Роки летять неспинно, але життя чудове,
Єдине, не самотнє та різнокольорове…
Нічого не бракує — є діти та онуки,
І чоловік, що поруч, цілує ніжно руки…
Все цінно: справи, мрії, бажання та здобутки,
А сімдесят, то є лиш початок для відпустки…

6.
Бажаємо міцного здоров;я та натхнення,
Хай серце від чудових новин тепер лиш б;ється,
Хай буде завжди спокій та віра у найкраще,
Ніколи не сумуй ти за днем, що став вчорашнім…
Від злагоди й любові тобі нікуди дітись,
Бо ми всі завжди поруч… Вітаєм… Твої діти…
(Ніка)
25.09.2025