Дотик часу

Пожовклий аркуш – дотик часу!
Там – почуття, що зігрівало,
Там – наш світанок, як причастя,
Де серце з серцем розмовляло.

Там – травня свіжість, грім і злива,
І чайок крик над літнім раєм.
Там – Ти і Я, такі щасливі,
Жага, що з віком не згасає…

Там місяць чари лив над дахом,
Черемха дихала жаданням.
Там ласка слів злітала птахом
І неймовірним хвилюванням.

Все ожило: життя і сповідь,
Чекання, зустрічі, прощання…
Старий папір втягнув у повінь
Того шаленого кохання…


Рецензии