По гравiю шурхiт сухий

Світлана Пузіна

По гравію шурхіт сухий під колесами
до пінного моря удвох вирушаємо.
Співає клаксон, юність майже з ексцесами,
біжать кілометри у подорож, маємо

розгорнутий простір, романтики настрої,
гірський серпантин у манливості власної.
Двигун у машини, як в ритмі серцевому,
та раж хвилювання відчутий в місцевому

хмільному для нас ароматі, штиль хвилями.
Спекотно, благаємо рАзом з цикадами
нічними, щоб дощик пройшов, мов би милями,
а подорож ця не лише сон із вадами.

А моря співзвуччя знов новими лАдами.
Мегтить широчинь ще зваблИва мірадами.
По гравію шурхіт сухий під колесами.
Це ознак того, що звільнились від стресу ми.

30.04.2026

Переклад мого вірша російською "Шуршание
 гравия под колесом" 2017


Рецензии