Два берега на украинском языке

Тихий двiр. Була хатина...
Та життя, наче хвилина.
Марно ти надiю ма(йе)ш -
Вже хатиночки не ма(йе).

Тiльки те, що залишилось,
Що в душi миттем з'явилось,
Тiльки те, що в сердцi ни(йе)
Де покинута родина.

I новины наче свати -
В дiм заходять - не сховати.
Вже чужа своя родина
Наче ти не(йIх) дитина.

I чужою стала мова,
I не звуть тебе до дОму,
I чужою стала хата
Де колись кохала мати.

Де колись тебе кохала
I до зiрки колихала,
Де косили в травах коси,
Та вмивали тебе роси.

12.05.26


Як збирались хлопцI  -
Рекрутами стали
I пiшли до збро(йi) -
Братикiв вбивати.

Голосила мати:
"Що вы наробили?
Ви не братiв, - корнi,
Корнi сво(йi) вбили.

12.05.26


Колихала дитину в пустошi
Де коханий колись обiймав,
Тiльки зараз заплаканi очi -
Вже татусi дитини нема.

 - На кого ж ти мене покинув?
Хто родину твою збереже?
Не дiждався сво(йейI) дитини...
I для кого кохання мо(йе)?

У пустошi дитинi спiвАю,
Що не з'явиться мрiя моя.
Лиш зiсталися батьковi очi
У твого i мого немовля.



  Колиськова

Спи, мiй милий немовлЯтко.
Ще далеко до раннЯ.
Вже спiвА для тебе з неба
Мiсяць й зiронька твоЯ.

Не спiвАють тiльки птахи
На деревах у садУ,
Та котятко-немовлятко
ПримостИлось на бокУ.

Лиже спИнку мати кiшка
КолиськОву (йiй) спiвА.
СпИть котятко-немовлятко.
Нiч до дОму вже прийшла.

2024г.
(создан трек)


Змiй спокусив

Змiй спокусив - протягнули долонi.
Ма(йе)те успiх - народ у кровi.
Смак цей вiдчув пiдбурювачем во(йi)н.
(Йi)х до вiйни знiмать з горшкiв.

Кошту(йе) часу кожна хвилина
Бо вам життя у вiйнi наче мить.
Вбити старалося зло поколiння.
Зважить ваш розум, - будете жити.

Вы вiдiбрати слово грозились,
Душу, культуру. Та марно зусиль.
В мрiях вам НАТО - намiри згнили, -
Не повернути вам втрачений свiт.

Ма(йе)те час ще до ранньо(йi) зiрки -
Зважити вам усi "проти" та "за".
Зрада роздерла тебе, Укра(йi)но,
Та коррупцiйною хвилею зла.

Досить кра(йi)ну смiхом глумити -
Мали вже славу в зрадI за мить.
Досить схиляти колiна до долу -
Корнi слов'янiв мА(йе) ваш свiт.

Думати звикнуть тяжко на мовi?
Збили з вас прудкiсть гени культур.
Тож не смакуйте Запада злобу -
Крахом розсипле нестiйкий ваш мир!

Думайте, часу лишилося мало -
Буде вiтання вам до не схочу!
Пiдгодували гiркотою смакiв,
Бо пiдбурювачiв смакiв гiднi.

Совiсть свою ви вiддали худобi.
Честь i прозрiння у вас на кону.
Протиотрути йе лiкiв немало:
Сходи свобод сiяти в мир!

26.11.25


Ой, як у Ки(йi)всько(йi) Русi
Несли по вулицям плакат
i марно капа(йе) на гуслi
Сльоза сумних мо(йi)х балад.

i  домра сумною струною,
Бо закликали всiх пiдряд
До правосуддя предкiв мову,
Щоб влаштувати хайп-життя.

Приспiв:
Це божевiльна i незрадлива
Капiтуляцii вiрний знак.
Ти ще не вмерла, Укра(йi)но,
Та вже розносиш з себе прах.

Ой, як бы знали ви, дiвчата,
До чого слово приведе
Не голосили б солов'ятком -
Вчили б ви мову над усе.
Вчили б iсторiю, що зрi(йе),
Та красували б рiдний край
Вже доспiвались ви до злиднiв.
Чи будуть сили до спiвань?

Приспiв: такий же

Вам зраду нацi(йi) вчинили
I гiркотою обвила
Ця збожевiльнена Вкра(йi)на,
Що свiй народ у пекло зла.
Пiд прапор нацi(йi) ховали
В чоловiчий рiд весь свiй.
Дiтей - до армi(йi) - повчати
Зрадникiв захищати мир.

Приспiв: такий же

2025
(создан трек)



День Прощено(йi) недiлi

Цей день пробачення та покаяння
Повинно бути не простим.
До вас у мене запитання:
Куди веде цей Укромир?

Чому могили та ховання
Вже стали звичними для вас,
А не народження й кохання
Як це було колись у нас?

Простiть собi, шановнi люди,
Якщо (йе) крапля розум,
Що доли волю ви рекрутам
Та вбивство братiв зрадою.

Спiзнилось тим, хто вже в могилах
Ваше пробачення..
Ранiш плакати та на вили
i... до побачення!

Дай розум тим, хто залишився
I зупини (йi)х до миття!
До вас протягнемо долонi
За мить до прiрви - для життя!!!

02.03.25
(переведено мною
 с русского)


Продолжение следует