Бузок цвiте навколо хати...

Бузок цвіте навколо хати
Високий кущ весь у квітках...
А біля нього стоїть мати...
Із посмішкою на очах...

Дивлюсь на маму...
І не можу надивитись...
І захотілось обійняти так мені...
І пригорнути як ті квіти...
Бо найдорожчої
Нема на усій землі!

Поцілувати її руки,
Якіми пестила колись мене...
 Вона раділа дуже внукам...
Бо діти і внуки, це для неї все....

Це сенс було  її життя...
Яке так швидко промайнуло...
Але любов її до нас,
З роками придавала сили!

Дорослими  вже стали ми...
Матуся відійшла навікі у міри..
Вже радість не побачимо в її очах,
Якою тішила вона завжди всіх нас. 

Не зможемо сказати теплі їй слова...
Що найдорожчої крім неї в нас її нема...
Що пам'ятаємо її з сльозами на очах,
Ії любов в обіймах і тепло в руках...

І доки мати ще в вас є,
Любить її, не забувайте...
Бо як бузок,
вона колись теж відцвіте...
Завжди шануйте і про її ви дбайте...


фото из личного архиву