Давно минула та стара війна,
А цій – нема ні краю, ні спочину.
В облозі – небо, в попелі – стіна,
І в чорних шрамах світ у цю годину…
Палають села, і горять поля,
Душа людська просочена полином.
Але стоїть згорьована земля –
Її сини боронять Україну.
Щоб зупинити цей нестерпний грім,
Наблизити миттєвості звитяжні,
За кущ калини і за кожний дім
Стоять на варті воїни відважні.
За тихі верби і за спів птахів,
За матерів, що сивіють від горя,
За кожний стогін безутішних вдів
Серця єднає міць непереборна.
Настане день, оновиться наш рід,
Вбере у себе непохитність духу!
За море сліз, за біль, за серця лід
Ми вирвемо життя з гіркого кругу!..
Ми вирвемо життя
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126051100312
Свидетельство о публикации №126051100312
Рецензии