Плащаниця Украини

 
Дивися ,світе, —плащаниця —України,
Котру , щодня, вбивають вороги..
За що ,незнаю...Чи за небо синє..
Чи за пшеничні золоті лани...

За мову рідну....Пісню солов‘іну..
За вишиті сорочки й рушники..
За соняхи..За мальви..За калину..
Що вільна...Незалежна..За гріхи ..?

А знаєш ,світе , що Герої помирають..
Здобувши славу ..Тут ось на землі..
А в Небесах .. —Візьми ,Господь,до Раю!
Бо в пеклі, на війні ,вони були..

Найкращі діти....Нації цвіт гине..
Зі злом ,пітьмою в тяжкій боротьбі,
Бажання маючи ,всього ,одне -єдине—
Усе здолати і перемогти..

Своєю кров’ю платять і здоров’ям—
За новий день ...Аби ми ще жили..
І де ж ти ,світе , бачив більш любові..
В яких серцях ? В які ,скажи ,віки ?


Рецензии